Ще зранку це було звичайне весілля. Сонце лагідно світило у вікна маленької каплиці, повітря пахло свіжими квітами, а наречена, одягнена у вишукану мереживну сукню ручної роботи, сяяла так, що гості ледве стримували емоції. Ніхто й подумати не міг, що всього за кілька годин цей день обговорюватимуть по всьому містечку.

Найдивніше сталося під час творчої фотосесії. Фотограф, відомий своїми креативними ідеями, попросив молодят сісти перед білим полотном, на яке мали стікати яскраві фарби — символ їхнього спільного життя. Наречена всміхнулася, обережно присіла, поправила поділ сукні. Гості тісно зібралися довкола, сміялися, аплодували й з нетерпінням чекали красивого кадру.

Та вже за мить радісний шум стих.
Хтось із перших рядів помітив: бокова частина сукні ніби дивно рухнулася. Спочатку всі подумали, що це примха світла чи легкий вітерець. Але рух повторився — різкіше, виразніше.

Наречений, який тримав кохану за руку, раптово знітився. Обличчя зблідло, губи стиснулися, а погляд застиг, мов у людини, що побачила щось немислиме.
— Ти це відчула? — прошепотів він, але наречена не встигла відповісти.

Під тканиною знову щось сіпнулося. Тепер уже так сильно, що поділ сукні ледь підскочив. Гості завмерли. Ніхто не дихав. Усі дивилися в одне місце — на ділянку, де мереживо ворушилося, наче живе.

Фотограф повільно опустив камеру.
— Це… це не може бути… — ледь вимовив він.

Раптом пролунало легке, але виразне шкребання. Сухе, різке — так ніби маленькі кігтики намагалися вибратися назовні.

Наречена скрикнула.
Гості синхронно відступили назад.
Наречений намагався взяти тканину в руки, але його пальці тремтіли.

— Зніміть це негайно! — вигукнув один із дружбів. Але було пізно.

Мереживо на боці сукні зненацька тріснуло.
Усі — від наймолодших до найстарших — одночасно хапнули повітря. Хтось упустив келих, що розбився об кам’яну підлогу. Інші прикрили роти долонями, ніби боялися закричати.

Під сукнею з’явилася крихітна темна силуетна пляма, що тремтіла й рухалася.

На кілька секунд запала така тиша, що можна було почути власний пульс.

Наречена застигла, не в змозі поворухнутися. Гості боялися навіть підійти. І коли мереживо остаточно розійшлося, загадкова істота нарешті показалася повністю…

Те, що побачили люди, збило всіх з пантелику.

З-під сукні вистрибнуло маленьке, налякане, заляпане фарбами кошеня — худеньке, але живе. Воно, мабуть, сховалося між шарами тканини ще зранку, коли наречена одягалася. Сміх, нервове полегшення й вигуки здивування змішалися в один гул.

Наречена, хоч і приголомшена, ніжно взяла котика на руки. Наречений нарешті полегшено видихнув, поклав долоню на її плече, а сукня з рані давно перестала здаватися зіпсованою — тепер вона стала частиною історії, яку пам’ятатимуть десятиліттями.

Фотограф знову взявся за камеру, гості сміялися, а мале кошеня зробило весільний день по-справжньому унікальним.

Та ніхто ніколи не забуде той момент, коли під сукнею нареченої щось різко ворухнулося, а всі присутні… усі до останнього… втратили дар мови на кілька довгих секунд.